Ініціатива заснована за день до початку Євромайдану
Сайт створено у 2015 році

Думки, Новини

Ольга Обершт: Закрили EX.UA закрийте й рупори Кремля

Боротьба з піратством в Україні в останній час набрала обертів: нове законодавство, відповідні дії щодо закриття українських ресурсів-файлообмінників. Проте, мало хто з політиків та чиновників звертає увагу на інші ресурси, які відверто пропагують антиукраїнські ідеї. На жаль, коріння таких ідей тягнеться ще з далекого ХІХ століття, а у нас досі нема адекватних механізмів для його ліквідації.

На початку ХХ ст. російський націоналізм, як ідея та практика, мав свою «символіку». Він обертався навколо трьох понять, які унаслідував з попереднього століття: самодержавство, православ’я та народність, що чітко підтверджувало його консервативний характер.

ХХІ ст. майже не внесло корективів в гегемоністський російський націоналізм. Ще після провалу ліберальних реформ в 1900-ті, в Росії влада все частіше робила ставку саме на «націонал-патріотизм» (прикладом досі може слугувати політичний успіх Жириновського). Така хвиля «націонал-патріотизму» за сприятливих умов виливалась за межі Росії та, за відповідного сприяння, неабияк приживалась в іноземних регіонах зі значною часткою російського населення. Звичайно, мова йде про українські території – Крим та Донбас, які відчули на собі імперський присмак російського патріотизму та націоналізму.

Якщо в ХІХ – на початку ХХ ст. розвиток російського націоналістичного руху саме на українських землях – це результат штучно насадженої, неузгодженої з потребами місцевого населення, російської імперської політики, то в ХХІ ст. – це неспроможність дати відповідь на російський виклик. Адже, щоб віднайти критичну масу громадян, які виступають під сепаратистськими гаслами, підтримують «Новоросію» та навіть (разом із російськими найманцями й військовими) беруть  активну участь у бойових діях і терорі, необхідно було реалізувати низку послідовних кроків в дусі російського націоналізму.

Те, що ми маємо на Сході, тим паче в Криму, – це, звичайно, результат недалекоглядної більш ніж 20-літньої внутрішньої політики стосовно цих регіонів. Поряд з тим, це наслідок ігнорування спеціальними службами функціонування низки організацій, які відверто пропагували ідеї об’єднання українських земель з Росією. Для прикладу, сайт Київського Губернського Відділу Союзу Російського Народу, який і сьогодні активно діє. Натомість, самий Союз Російського Народу тимчасово припинив свою роботу в Україні.

1

 

Для кращого розуміння цієї організації, ідеологічні принципи якої мало чим відрізняються від СРН початку ХХ століття, наведу деяку їхню візуалізацію, взяту із вказаного сайту:

1) ідея відновлення Російської імперії (імперії Романових) та єдиного російського народу, яка полягає у об’єднанні сучасної Росії, України та Білорусії.

2

2) невизнання існування українського народу та Української держави, на підтвердження подібних думок наповнювачі сайту Київського СРН активно залучають «аналітику» своїх попередників, які діяли в Києві в 1906-1914 роках.

3

 

3) виражений «хунтизм»:

4

4) виражена традиційність, яка відображена на листівках, які легко можна завантажити з сайту:

5

6

Інший приклад, у 2013 році в м. Алчевськ Луганської обл. було засновано організацію, керівником якої був Мерзляков Євгеній Веніамінович. Саме ця людина сьогодні числиться в списках осіб, які вчиняли чи вчиняють злочини проти національної безпеки України.

7

8

9

 

 

В українському сегменті Інтернету присутній ще один цікавий ресурс,  який спрямований на «правдиве» висвітлення історії та сучасності України з багатообіцяючим заголовком «Узнай правду Украина».

10

Що ми маємо у підсумку? Сьогодні в Україні функціонує низка організацій, які відверто пропагують російський націоналізм та «русский мир». У переважній більшості нам все-одно, ми навіть не здогадуємось про подібне. А в цей час вони працюють на певний відсоток українських громадян, які через певні умови є чутливими до подібних акцій. Діяльність ця демонструє свою ефективність. Підтвердженням є трилітня війна на Сході та поява псевдодержав ЛНР та ДНР.

Те, що й досі впливає на самоідентифікацію частини українського населення, скеровує їх в бік Російської держави – це підмінна понять, імперський та радянський спадки, невдала політика національної безпеки протягом усіх років нашої незалежності. Проте, виправляти прогалини потрібно якомога швидше!


Відео

ФОТО


Думки